🚧 У Києві зупинено незаконне будівництво павільйону на комунальній землі: підприємцю оголошено підозру🚧 У Києві зупинено незаконне будівництво павільйону на комунальній землі: підприємцю оголошено підозру🚧 У Києві зупинено незаконне будівництво павільйону на комунальній землі: підприємцю оголошено підозру🚧 У Києві зупинено незаконне будівництво павільйону на комунальній землі: підприємцю оголошено підозру

🚧 У Києві зупинено незаконне будівництво павільйону на комунальній землі: підприємцю оголошено підозру

У Деснянському районі столиці припинено самочинне зведення великого нежитлового приміщення — прокуратура повідомила про підозру директору київського підприємства, який без дозволів спорудив 420-метрову будівлю на комунальній землі.

🔎 За даними Деснянської окружної прокуратури міста Києва, підприємець не мав жодного рішення виконавчих органів чи місцевої влади про передачу земельної ділянки у власність або користування. Попри це, він самовільно зайняв землю у Деснянському районі та розпочав будівництво капітальної споруди під торгівельний павільйон.

📏 Загальна площа зведеного об’єкта — 420 квадратних метрів.

🏛️ Земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади Києва, що робить дії забудовника порушенням земельного законодавства. Йому інкримінують ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України — самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній.

⚖️ Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУ Нацполіції у м. Києві під процесуальним керівництвом прокуратури. Водночас тривають заходи зі знесення незаконно зведеної будівлі.

📌 Підозрюваному загрожує штраф до 85 тис. грн або обмеження волі до 2 років. Але у випадку заподіяння значної шкоди громаді — може йтися й про реальне покарання.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.